Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Грідіна Т$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Муквіч О. М. Особливості клінічного перебігу хронічного гастродуоденіту в дітей з дисплазією сполучної тканини [Електронний ресурс] / О. М. Муквіч, О. В. Лавренчук, Т. А. Грідіна, Т. А. Полук // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 1. - С. 81-86 Марушко Р. В., Шадрін О. Г., Марушко К. Р.. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_1_19 Мета роботи - визначити клінічні особливості перебігу хронічних гастродуоденітів у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини. Обстежено 48 пацієнтів віком 11 - 18 років із хронічними гастродуоденітами на фоні дисплазії сполучної тканини. Хронічний гастродуоденіт верифіковано на підставі вивчення анамнезу, клінічного обстеження, даних фіброезофагогастродуоденоскопії. Недиференційована дисплазія сполучної тканини верифікована згідно з критеріями Мілковської - Дімітрової Т. у модифікації Абакумової Л. Н. Хронічний гастродуоденіт у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини має ранній дебют зі щорічними сезонними загостреннями, характеризується помірним абдомінальним больовим симптомом при виражених проявах неспецифічної інтоксикації, диспепсичних симптомах і симптомах вегетативної дисфункції; 90,9 % таких дітей мають недостатність клапанно-сфінктерного апарату шлунка, вісцероптоз. Висновки: залучення системи травлення в патологічний процес при недиференційованій дисплазії сполучної тканини виникає частіше, ніж про являється клінічно, що визначається мезенхімальною неспроможністю гладком'язових волокон, слабкістю периферичної іннервації, при яких знижується поріг больової чутливості та ускладнюється своєчасна діагностика запального процесу. Отримані дані доводять необхідність ретельного обстеження хворих із недиференційованою дисплазією сполучної тканини за наявності мінімальної клінічної симптоматики уражень верхніх відділів шлунково-кишкового тракту для своєчасної діагностики і проведення адекватної терапії. | ||
| 2. | 
Грідіна Т. А. Структурно-функціональні особливості стану шлунка і дванадцятипалої кишки у дітей з хронічними захворюваннями респіраторної системи за даними ехографії [Електронний ресурс] / Т. А. Грідіна, Б. А. Тарасюк, І. С. Лук’янова // Лучевая диагностика, лучевая терапия. - 2014. - № 3-4. - С. 28-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ldlt_2014_3-4_6 На підставі обстеження 140 дітей віком 5 - 17 років (57 - з бронхіальною астмою, 52 - з рецидивуючим бронхітом, 31 - контрольна група) при ультразвуковому обстеженні за спеціальними методиками та статистичній обробці результатів за допомогою ROC-аналізу із розрахунком параметрів чутливості та специфічності виявлено, що типовими проявами гастропатії, гастродуоденопатії у дітей основних груп є: потовщення стінки пілоричного відділу (діагностична ефективність 72,4 % у дітей 5 - 11 років, 82,7 % у дітей 12 - 18 років, p << 0,01), потовщення стінки дванадцятипалої кишки (діагностична ефективність 81,5 % у дітей 5 - 11 років, 92,6 % у дітей 12 - 18 років, p << 0,001), звивистість контуру стінки шлунка (діагностична ефективність 96,6 % у дітей 5 - 11 років, 72,2 % у дітей 12 - 18 років, p << 0,001), наявність патологічної кількості слизу в порожнині шлунка (діагностична ефективність 76,4 % у дітей 5 - 11 років, 79,6 % у дітей 12 - 18 років, p << 0,001) та наявність значної кількості рідини в його порожнині натщесерце (діагностична ефективність 69,3 % у дітей 5 - 11 років, 75,9 % у дітей 12 - 18 років, p << 0,001). | ||
| 3. |
Грідіна Т. А. Діагностична ефективність методу гідросонографії у виявленні патології верхніх відділів травного тракту в дітей з бронхіальною астмою та рецидивним бронхітом [Електронний ресурс] / Т. А. Грідіна, Б. А. Тарасюк, А. Ю. Палкін, О. І. Кушнєров // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 3. - С. 80-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_3_18 Мета роботи - довести ефективність гідросонографічного дослідження порівняно з фіброезофагогастродуоденоскопією у виявленні патології верхніх відділів травного тракту. Обстежено 140 дітей віком 5 - 17 років (57 - з бронхіальною астмою, 52 - з рецидивним бронхітом, 31 - контрольна група). Для підтвердження надійності одержаних результатів розраховано коефіцієнт Каппа, який є статистичним показником узгодженості (взаємозв'язку) результатів ендоскопічного методу та гідросонографії. Інтегральна діагностична ефективність методу гідросонографії для скринінгу та діагностики патології верхніх відділів травного тракту становила 88,1 %, чутливість - 93,8 %, специфічність - 83,2 %. Розрахований коефіцієнт Каппа для виявлення гастроезофагеального рефлюксу, недостатності кардії, гастропатії становив понад 0,79, що свідчить про добру та високу узгодженість результатів. Інтегральний індекс Каппа для методу гідросонографії дорівнював 0,76 (0,63 - 0,90). Висновки: у хворих на бронхіальну астму та рецидивний бронхіт гідросонографічне дослідження верхніх відділів травного тракту може використовуватись як метод вибору для виявлення додаткових патогенетичних факторів захворювання, з метою призначення адекватної персоналізованої терапії. | ||
| 4. |
Грідіна Т. А. Діагностика рефлюкс-езофагіту за допомогою гідросонографії [Електронний ресурс] / Т. А. Грідіна, Б. А. Тарасюк // Лучевая диагностика, лучевая терапия. - 2016. - № 4. - С. 33-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ldlt_2016_4_8 Під час обстеження 140 дітей віком від 5 до 18 років (57 - з бронхіальною астмою, 52 - з рецидивуючим бронхітом, 31 - контрольна група) застосовано гідросонографічне дослідження верхніх відділів травного тракту для діагностики рефлюкс-езофагіту. Це є ехографічне дослідження абдомінального відділу стравоходу до і після прийому контрастної речовини (води). Метод надає змогу дослідити стан абдомінального відділу стравоходу, де найчастіше визначаються зміни у разі рефлюкс-езофагіту, оцінити пасаж рідини за стравоходом, виявити наявність ретроградного руху рідини. Використовувалась методика ROC-аналізу з розрахунком параметрів чутливості і специфічності для окремих рівнів досліджуваних показників. Базуючись на одержаних порогових рівнях ехографічних показників і враховуючи їх діагностичну ефективність, виділено прямі та непрямі гідросонографічні критерії рефлюкс-езофагіту, недостатності кардії у дітей. До прямих ехографічних ознак рефлюкс-езофагіту можна віднести: потовщення стінки стравоходу; збільшення діаметру стравоходу після контрастування рідиною (поза моментом ковтання); розширення просвіту стравоходу після контрастування рідиною (поза моментом ковтання). До непрямих ознак рефлюкс-езофагіту віднести: наявність просвіту стравоходу і зворотного току рідини натщесерце, що є ознакою гастроезофагеального рефлексу; збільшення діаметру стравоходу натще більше 10 мм; візуалізація зворотного току рідини після контрастування. | ||
| 5. | 
Захарцева Л. М. Сучасні підходи у викладанні "патоморфології" в системі вищої медичної освіти [Електронний ресурс] / Л. М. Захарцева, О. Г. Рудницька, М. В. Данилішина, Т. М. Грідіна // Art of medicine. - 2018. - № 3. - С. 210-214. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2018_3_43 | ||
| 6. |
Грідіна Т. А. Особливості ультразвукової структури підшлункової залози при бронхіальній астмі і рецидивуючому бронхіті у дітей [Електронний ресурс] / Т. А. Грідіна, Б. А. Тарасюк, І. С. Лук’янова, О. В. Головченко // Лучевая диагностика, лучевая терапия. - 2018. - № 4. - С. 22-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ldlt_2018_4_6 Мета дослідження - розробити ранні ехографічні ознаки ушкодження підшлункової залози (ПЗ) у дітей з бронхіальною астмою (БА) та рецидивуючим бронхітом (РБ). Обстежено 140 дітей віком від 5 до 18 років. 57 пацієнтів з БА, 52 - з РБ. Контрольна група - 31 пацієнт. Застосовано ультразвукові датчики 3,5 - 12 МГц. Дифузне збільшення розмірів ПЗ зустрічалось у 28,1 % дітей з БА та у 48,1 % дітей з РБ (в контрольній групі - у 3,2 % дітей, p << 0,01). У дітей з БА та РБ зустрічався тип тканини незміненої ехогенності з гіперехогенними лінійними структурами при БА у 61,4 % дітей, при РБ - у 59,6 % дітей (22,6 % - у дітей групи контролю, p << 0,01). Тканина помірно нерівномірно підвищеної ехогенності була у 8,8 % дітей з БА та у 15,4 % дітей з РБ (3,2 % у дітей групи контролю) (p << 0,05). Помірно рівномірно підвищена ехогенність спостерігались у 12 (21,1 %) дітей з БА та у 8 (15,4 %) дітей з РБ. У 21 % дітей з БА та у 15 % дітей з РБ були ехографічні зміни структури ПЗ (збільшення розмірів органа та підвищення ехогенності тканини). Тривалість захворювання достовірно впливає на частоту виявлення дифузного збільшення та частоту проявів помірних змін у тканині ПЗ, які можуть бути перехідною ознакою у формуванні хронічного панкреатиту. | ||
| 7. | 
Муквіч О. М. Лімфопроліферативне захворювання – хвороба Кастлемана у дитини з дебютом в ранньому віці (клінічний випадок) [Електронний ресурс] / О. М. Муквіч, Н. М. Вдовіна, Г. І. Климнюк, Л. І. Омельченко, Т. А. Грідіна, Н. Б. Мацюк // Запорізький медичний журнал. - 2022. - Т. 24, № 6. - С. 754-759. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2022_24_6_20 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |